На European Circular Economy Forum 2019 обговорили розвиток кругової системи моди
Ми побували на першому в Україні Європейському форумі з кругової економіки та розповідаємо вам про головні меседжі спікерів
Напевно, вже кожен з вас знає, що fashion-індустрія займає одне з лідируючих місць серед галузей промисловості, що забруднюють планету. Хтось чув про те, що кількість пластику в океані скоро перевищить кількість його мешканців, хтось навіть знає лякаючу статистику щодо вирубки лісів задля виготовлення віскози: «70% природних особин живуть в лісах. Що з ними буде, коли ми їх будинок перетворимо в одяг?» — якось зазначила дизайнерка та борець за права тварин Стелла Маккартні. Так, тепер ми усвідомлюємо, що fashion-індустрія, як величезний айсберг, має свою підводну частину. Але хто саме має рятувати планету від екологічної катастрофи? Модні бренди, які роками змагалися у кількості колекцій на рік, ненаситні споживачі чи лідери країн?
4 жовтня в інноваційному парку UNIT.Сity відбувся перший в Україні European Circular Economy Forum 2019, який об'єднав провідних експертів з кругової економіки та лідерів галузей з ЄС та Східної Європи. Захід має на меті створити працюючу екосистему з інноваторів, бізнесів, влади та громадянського суспільства, яка функціонуватиме за принципами кругової економіки. Адже, за словами організаторів форуму, членів громадської організації Rethink, справжні зміни можливі лише за умови об'єднання зусиль.
Спікерами панельної дискусії, присвяченій круговій моді, стали засновниця Circular Fashion Lab та професорка Вагенінгенского університету в Нідерландах Кім Полднер, редактор Vogue UA Тетяна Соловей та дизайнер бренду LOVEfp Ксенія Карпенко. Модератором заходу виступила співзасновниця першої української платформи про свідому моду Sustainable Fashion Pad Карина Корейба.
Професорка приїхала на форум в блузці своєї сестри та у жакеті, що придбала в так званій бібліотеці одягу в Нідерландах
Останні 15 років Кім Полднер купує речі тільки у sustainable брендів та магазинах second hand, а частіше всього позичає їх у друзів та родичей. Професорка приїхала на форум в блузці своєї сестри та у жакеті, що придбала в так званій бібліотеці одягу в Нідерландах. І це не дивно, адже заснована нею Circular Fashion Lab шукає шляхи радикальної трансформації fashion-індустрії: робить дослідження про природні волокна, технології переробки відходів та стійку упаковку, аби в майбутньому ми навчилися вирощувати речі на задніх дворах своїх будинків. Мета організації — створити круговий ланцюг виробництва одягу, тобто відшукати матеріали та техніки для створення речей, які підлягають 100% переробці. Дотого ж знайти екологічні способи пакування та транспортування готової продукції. Ви можете дізнатися про результати усіх досліджень на сайті Circular Fashion Lab.
Поки науковці та дизайнери займаються дослідженнями в області стійкого текстилю, міжнародні та локальні медіа розповідають про їхні проекти, загострюючи увагу на проблемі забруднення навколишнього середовища та переспоживання.

«Деякий час тому ця тема взагалі не розглядалася ні глянцем, в якому я працюю, ні інфлюенсерамі, тому що вона носила характер еко-панку. Здебільшого це були виступи social justice warrior — людей, які кричать про якісь глобальні екологічні або етичні проблеми і просто б'ють на сполох. Напевно, це було добре, але як раз через ці інтонації, ці історії, весь цей дискурс проходив повз будь-яке модне видання, — говорить Тетяна Соловей, оглядач відділу моди ювелірних прикрас та автор матеріалів про стійку моду Vogue UA.
Я прийшла в моду, вважаючи, що це прекрасна річ, яка повинна покращувати життя. Що вона зародилася для того, щоб ми винаходили себе заново та грали в образи — весь цей емаціональний, іміджевий аспект. А тут виявилося, що є нижня частина айсберга, за якою стоять вибухи на фабриках, неекологічне виробництво та економічне рабство. І, виявляється, що речі, які комусь дарують радість, комусь приносять досить багато нещастя.
Завдяки Тетяні в Україну прийшов глобальний некомерційний рух Fashion Revolution з командами у понад 100 країнах світу, створений задля системної реформи індустрії моди з акцентом на необхідності більшої прозорості в модному ланцюгу поставок. Рух охрестив річницю катастрофи на текстильній фабриці Rana Plaza в Бангладеші як Fashion Revolution Day. З 2014 року мільйони людей по всьому світу закликали бренди відповісти на питання «Хто зробив мою одяг?» Хештег #whomademyclothes став першим світовим трендом у Twitter.

Сьогодні ми бачимо позитивні приклади дизайнерки Стелли Маккартні, яка експериментує з натуральними матеріалами, що піддаються переробці, мас-маркет бренду H&M, який збирає текстиль та створює колекції з переробленого кашеміру та оксамиту, а також компанії Kering, у яку входять люксові бренди Gucci, Yves Saint Laurent, Balenciaga й Alexander McQueen. У 2012 році вона розробила індекс Environmental Profit & Loss для оцінки впливу виробництва на навколишнє середовище, а в 2016-му оголосила нову програму сталого розвитку — запланувала 40% скорочення свого глобального впливу на навколишнє середовище до 2025 року.
Коли я почала вивчати цю тему, я зрозуміла, наскільки вона тонка та багатогранна. Той, хто перший помітив проблему, ніби краще виглядає на її тлі, але той, хто дійсно перевантажує fashion-індустрію, більше мовчить, але щось робить, — зазначає Тетяна Соловей.
Отже, хто саме має рятувати планету від екологічної катастрофи: модні бренди, які роками змагалися у кількості колекцій на рік, ненаситні споживачі чи лідери країн? Достатньо прибрати знак питання, аби дати собі щиру відповідь.

Made on
Tilda